Мінеральна вата для даху вважається досить розповсюдженим та вигідним методом утеплення верхньої частини приватного житлового помешкання.

Якщо порівнювати цей екологічно чистий матеріал природного походження з будь-якими іншими засобами для покрівельної термічної ізоляції, то мінвата часто залишається у виграшній позиції. Вся справа у великій кількості позитивних аспектів застосування мінеральної теплоізоляції. Зокрема, до переваг використання мінеральної вати для оформлення дахового покриття належить низький рівень провідності тепла, помірна вартість, простий монтаж, витривалість до вогню, відмінні показники збереження тепла в будинку та поглинання зайвих шумів.

Крім того, мінеральна вата характеризується чудовими гідрофобними параметрами. Однак в такому разі необхідно завжди пам’ятати про допоміжне встановлення спеціальних гідроізоляційних та пароізоляційних плівок на верхню частину мінерального виробу. Це значно покращуватиме експлуатаційні можливості екологічно чистого утеплювача, незважаючи на ймовірно високий рівень вологості чи фактори потрапляння води на утеплювальний засіб.         

У цьому контексті звернемо увагу, що мінеральна вата, ціна якої зафіксована в каталозі нашого інтернет магазину, не захищена добірним плівковим виробом ззовні, спроможна гірше виконувати своє функціональне призначення. Адже відомо, що у випадках потрапляння навіть невеликої кількості води на поверхню незахищеного виробу ефективність мінерального утеплювача падатиме. Зволожені плити чи рулони мінвати схильні до значних деформацій та пониження довготривалого терміну якісного використання.      

Враховуючи всі тонкощі, пов’язані з технологічними особливостями структури мінерального виробу, варто звернути увагу на відносно простий та невибагливий принцип встановлення мінеральної вати на дахову площину.

Якщо Вам необхідно монтувати мінеральну вату на поверхню скатної покрівлі, тоді необхідно враховувати наступні моменти.

По-перше, потрібно оформити кроквяну набивку з внутрішніх сторін брусків опалубки, на яку згодом фіксуватиметься мінеральна термічна ізоляція. Враховуйте такі параметри, щоб кріпильна відстань коливалася в межах від 20 до 30 см.

По-друге, з зовнішніх сторін кроквяної структури обережно накладаємо мінеральний виріб у форматах плит чи рулонів. При цьому обов’язково робіть акцент на географічний фактор. Скажімо, якщо Ваше приватне житлове помешкання розташовується у кліматичній зоні з надміру суворими зимами, тоді краще перестрахуватися, монтуючи термічну ізоляцію природного походження у два прошарки. Накладаючи мінеральний утеплювач, уважно слідкуйте, щоб зони стиків плит щільно прилягали до кроквяної площини. Ще один важливий момент: необхідно подбати, аби у прошарках мінеральної ізоляції в жодному разі не залишалося наскрізних щілин.

Буває, що подібні щілини-отвори все ж таки утворюються. В таких ситуаціях можна без проблем ліквідувати неточності, закладаючи прогалини з використанням монтажної піни.

По-третє, коли реалізуєте безпосереднє встановлення мінеральних сегментів у верхній частині власного помешкання, рекомендується приступити до монтажу гідроізоляційного захисту. Важливо пам’ятати, що кріплення гідроізоляційної плівки завжди відбувається з урахуванням невеликого натягування. В жодному разі не монтуйте мембрану, туго натягуючи її на поверхню утеплювача.

Щодо встановлення захисної плівки, необхідно знати, яким саме боком приєднувати її до площини мінеральної ізоляції. Для прикладу, верхнє нашарування мембрани не має пропускати крізь себе вологу. Натомість нижній прошарок, який прилягає до поверхні мінерального виробу, повинен не перешкоджати рухові вологих та парових утворень.

Коли монтуєте гідроізоляційну плівку поверх мінеральної вати, пам’ятайте про зазор між плівкою та термічною ізоляцією, який становить приблизно 5 см.

Монтаж мінеральної вати для даху передбачає також забезпечення допоміжної вентиляції. Її можна оформити з допомогою залишків брусів завдовжки один-два метри. Далі справа залишається за створенням опалубки, монтажем якісної пароізоляції. Опалубку варто організовувати з урахуванням всіх правил та будівельних норм, щоб опісля надійно накласти внутрішню обшивку у форматі вагонки, фанери, гіпсокартону тощо.